ХУЛИС, ХУЛИЦ, ХУЛЕЦ

Модератор: oztech

Ответить
Сообщение
Автор
МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#41 МарияМария » 12 июн 2018, 17:04

Где найти оригинал этой справки? Документы районного комитета в архиве Хмельницка или у них свой архив?
У вас нет необходимых прав для просмотра вложений в этом сообщении.
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

Аватара пользователя
Юлия_П
Администратор
Сообщения: 13204
Зарегистрирован: 17.07.2009
Откуда: Одесса-Украина
Благодарил (а): 1938 раз
Поблагодарили: 2895 раз

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#42 Юлия_П » 12 июн 2018, 19:24

МарияМария писал(а): Где найти оригинал этой справки?
Обращайтесь в Хмельницкий областной архив - надеюсь, они сами сообразят, где лежат документы, на основании которых эту справку выдали. Возможно, нужны документы первичной организации, но вот какой - непонятно.

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#43 МарияМария » 19 июн 2018, 11:20

Ответ из сельсовета с. Хоровец. Может кому то будет интересно. Если есть тема про населенные пункты, можно перенести текст туда.

Історія села Хоровець Славутського району

Моє рідне село
Село Хоровець – центр сільської Ради. Розташоване на річці Корчик за 25 км від районного центру м. Славута і за 20 км від залізничної станції Шепетівка. Населення 512 чоловік. Сільській раді підпорядковані села Пашуки і Гута. На території села є школа, адмінбудинок, бібліотека, клуб, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, працює зубний кабінет, млин, магазин.
Заснування села. Походження назви
Офіційна назва села Хоровець вперше згадується в губернському архіві Волинської губернії 4 червня 1623 року, що зберігається в м. Житомирі. Назва села Хоровець за переказами і даними церковного архіву, а також розповідями старожилів походить від хору овець. Розповідають, одного разу їхав пан Григорій Мочульський, а назустріч йому йшла отара овець. Він став і каже: «Какой прекрасний хор овец». І від цього пішла назва села Хоровець.
До 1861 року жителі села Хоровець були кріпаками князя Сангушка.
В 1856 році на кошти священників і прихожан була збудована церква, дерев’яна, на кам’яному фундаменті з колоколнею на ім’я Архистратига Михайла, якою керував отець Аркадій Волович, проіснувала до 1936 року.
В 1923 році розвивалося лісове господарство, кустарів у селі не було. В селі проявлявся бандитизм. Міліції в районі нараховувалось 5 чоловік. Селянам потрібно було сплачуматиналоги. Відношення селян щодо сплачування було незадовільним.
Населення
1924 рік – входило три населених пункти. Населення становило 3122 чол. Народжень – 10, смертності – 4. В той час діяла «Постанова про розкулачування села». У так званих куркулів вилучалася земля, проводилась сільхозінвентаризація з ціллю колективної обробки землі. Землевпорядник подавав звіти в район скільки рахується землі по населених пунктах, скільки у лісному фонді.
Розкуркуленню на той час підлягла сім’я Коваль Михайла.
В 1925 в селі була створена комуна, яка проіснувала до 1928 року .
В 1929 році в селі перебував письменник-більшовик Микола Островський.
В 1929 році створена артіль «Промінь».
В 1930 році був створений колгосп.
1938 рік – село Хоровець – колгосп ім. Молотова. Проявляли ініціативу стахановці у соціалістичному змаганні, перевиконували плани надою молока на корову, збільшували поголів’я худоби. Стахановцями в селі були Коваль Іван, Дем’янюкМихайло. Всі державні постанови виконувались своєчасно, здавали державі поставки зерна, з колгоспниками розраховувались натуроплатою. На той час в колгоспі було 227 голів ВРХ, свиней – 344, коней – 290. На роботу виходило 85% населення. На одного коня припадало 5 га орної землі, було 2 автомашини.
Першим головою колгоспу був Новальківський Михайло Пилипович.
В 30-х роках були перші комуністи: Бондар Петро Іванович, Бондар Іван Іванович, Одудько Іван Давидович, Романець.
Комсомольці: Мартинюк Василь Петрович, Прокопчук Гнат Якович, Пилипчук Митрофан.

Голодомор і репресії 30-х років
В селі в 1932-1933 роках померло біля 42 чоловік.
На сьогодні встановлено імена 37.
Гуменюк Федір Андрійович
Залізна Євдокія
Залізна Феодосія
Залізний Іван Тихонович
Залізний Микола Іванович
Залізний Тихон
Іванюк Гнат
Коваль Ганна Андріївна
Коваль Йосип Максимович
Коваль Людмила Йосипівна
Коваль Мифодій Андрійович
Коваль Михайло Йосипович
Ковальчук Михайло Дмитрович
Крутий Ілля Омельянович
Крутий Павло
Левчук Ганна Іванівна
Левчук Іван Іванович
Левчук Іван Степанович
Лещук Каленик
Матвійчук Марія Романівна
Матвійчук Роман Дорофейович
Нечай Ганна Михайлівна
Нечай Марія Михайлівна
Нечай Микола Михайлович
Нечай Семен Трохимович
Ніколюк Марія Григорівна
Оксимчук Текля Гнатівна
Оксимчук Тимофій Іванович
Прокопчук Текля Василівна
Самонюк Мирон
Семинюк Сава Романович
Семенюк Федір Романович
Сидорчук Ліда
Товстюк Захар
Хіміч Пилип
Хом’як Яків Іванович

Багато односельців було репресовано:
Загрупський Роман Антонович
Залізний Митрофан Васильович
Гарапай Вацлав Йосипович
Коваль Михайло Іванович
КульчицькийФранцРафаілович
Малиновський Іван Францович
Малиновський МарцинФранцович
Пастух Іван Михайлович
Пашинський Антон Феліксович
Сидорчук Іван Карпович
Засуджено з різним строком ув’язнення і вислано в табори:
Залізний Федір Васильович
Одутько Петро Денисович
Прокопчук Андрій Мойсейович
Ковальчук Семен Маркович
Матвійчук Микола Миронович
Також односельці, які відправлені на спец поселення в Казахстан і на Північ Росії
Іваницька Марія Вікторівна
Іваницька Олена Вікторівна
Іваницька Яніна Вікторівна
Іваницький Віктор Йосипович
Іваницький Дмитро Йосипович
Іваницький Станічлав Вікторович
Кравчук Євдокія Олексіївна
Матвійчук Єрофій Трохимович
Матвійчук Петро Васильович
Прокопчук Іван Михайлович



Село під час Великої Вітчизняної війни
22 червня 1941 року прийшла страшна звістка, почалася війна. О 14 годині було сповіщено по радіо про напад німемецько-фашистських загарбників на нашу Батьківщину.
23 червня почалась мобілізація на фронт. По сільській раді було призвано в ряди Червоної Армії майже 500 чоловік. Проводжали на війну всім селом. Багато чоловіків і жінок відправили рити окопи до Цвітохи.
Вперші дні війни село підлягло бомбардуванню. Загинуло декілька односельчан. Радянські війська відступили. Через короткий проміжок часу в село зайшли німці. Вони їхали на велосипедах.
В селі Хоровець поставили коменданта на прізвище Буфельд.
Майже весь колгосп був розграбований німцями. Забрали всю техніку і коні.
Мужньо боролися жителі села з фашистськими окупантами. Тяжкий бойовий шлях пройшов Шевчук Григорій Іванович через Західну Україну до Праги та Берліна. За період бойових дій отримав два поранення та контузію. В боях Берлінської операції за 6 підбитих бронетранспортерів нагороджений орденом Червоної Зірки. За бойові заслуги нагороджений 2 медалями «За відвагу», «За взяття Берліна», « За звільнення Праги».
Жінка – фронтовичка Амросова Ольга Олексіївна була медсестрою на першому Українському фронті. Працювала в госпіталі. На фронті зустрілась з старшим лейтенантом АмросовимСельвестромНікіфоровичем, який став її чоловіком. Роки війни воювали разом. Повернувшись з війни Ольга Олексіївна працювала медсестрою в Красноставськійдільничій лікарні, а її чоловік довгий час працював секратирем сільської ради. Ольга Олексіївна була нагороджена орденом Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня і медалью « За Победу над Германией».
Під час війни люди виявляли справжнє братерство. Ось який випадок був у селі Хоровець. Зимою 1942 року в селі появивсь військово полонений, який втік з Шепетівського табору. В селі доля звела солдата з жителем с. ХоровецьСеменюком Іваном Степановичем. Іван Степанович забрав солдата, а він був за національністю узбек і звали його Остап додому. Остап був у тяжкому стані. Разом із дружиною переховували і виходили солдата. А коли солдат окреп, то пішов в партизани, потім з регулярними військами Остап вішов воювати дальше. Через декілька років після війни прийшов лист на адресу Семенюка від Остапа. Після листування Остап зі своєю родиною дружиною і двома доньками побували в гостях у Семенюків.
Були люди, які під час окупації мали зв'язок з партизанами. Це Пелипчук Василь Митрофанович, Матвійчук Володимр Федорович.
В селі було примусове вивезення населення на роботу до Німетчини
Шевчук Надія Іванівна
Семенюк Марія Євтухівна
Прокопчук Марія Олексіївна
Шахрай Марія Іванівна
Мартинюк Ольга
Залізна Марія Іванівна
Залізна Ольга Федорівна
Левчук Ганна Степанівна
Іщук Надія
Прокопчук Євдокія Іванівна
Нитичук Марія Андріївна
Нитичук Дмитро Прокопович
Сморжевський Іван Дмитрович
13 січня 1944 року радянські війська обстріляли село із сторони Красностава. 14 січня було визволення села. Село визволено 310 полком 8 дивізії 23-го стрілкового корпусу 60-та армія Першого Українського фронту.
За бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни ординами і медалями СРСР було нагороджено 112 жителів села. З поля бою в село не повернулось 146 жителів.
Список загиблих воїнів односельчан в роки Великої Вітчизняної війни
Село Хоровець
Антонюк Іван Савович
Боденчук Микола Васильович
Бондар Петро Андрійович
Бондар Іван Федорович
Бондар Микола Якович
Бондар Василь Іванович
Бондар Гордій Степанович
Бондар Павло Іванович
Бондар Арсен Іванович
Бондар Василь Петрович
Бондар Микола Іванович
Бондар Олександр Андрійович
Борсуков Олександр Миколайович
Ворощук Олексій Степанович
Грищенко Григорій Демидович
Гуменюк Василь Родіонович
Гулий Тимофій Андрійович
Демянюк Микола Опанасович
Демянюк Павло Володимирович
Дідич Гаврило Арсентійович
Дикун Іван Федорович
Демянчук Петро Володимирович
Донець Олексій Євтухович
Залізний Андрій Іванович
Залізний Юхим Іванович
Залізний Петро Митрофанович
Іванчук Василь Андрійович
Коваль Петро Васильович
Коваль Петро Йосипович
Коваль Дмитро Іванович
Коваль Йосип Мусійович
Коваль Микола Іванович
Коршук Григорій Каленикович
Коршук Василь Іванович
Коршук Іван Демянович
Коршук Василь Іванович
Коршук Петро Іванович
Кравчук Сергій Трохимович
Кравчук Іван Трохимович
Кравчук Тарас Павлович
Ковальчук Василь Мартинович
Ковальчук Максим Степанович
Ковальчук Сидір Мусійович
Красномовець Іван Мартинович
Крамар Олександр Пилипович
Крутий Яків Павлович
Крутий Ілля Васильович
Крутий Василь Павлович
Крутий Андрій Гнатович
Крачинський Степан Петрович
Кушнірук Тодор Кузьмич
Левчук Василь Олександрович
Левчук Давид Семенович
Лєщукмихайловасильович
Лєщук Микола Кирилович
Лєщук Михайло Іванович
Лєщук Андрій Василбович
Лєщук Микола Сергійович
Левчук Михайло Степанович
Макарчук Микола Григорович
Мартинюк Федір Максимович
Матвійчук Олександр Миколайович
Нагорнюк Олександр Петрович
Нестерук Іван Оксентійович
Нестерук Андрій Оксентійович
Нестерук Михайло Оксентійович
Нечай Андрій Іванович
Нечай Євдоким Іванович
Нечай Микола Васильович
Нечай Петро Іванович
Нечай Іван Зіновійович
Нечай Степан Іванович
Нечай Михайло Іванович
Нечай Михайло Зіновійович
Нечай Дмитро Михайлович
Нечай Йосип Ульянович
Никитюк Іван Павлович
Никитюк Микола Васильович
Ніколюк Григорій Зіновійович
Ніколюк Іван Данилович
Ніколюк Микола Михайлович
Нагорнюк Олександр Петрович
Одольчук Данило Миколайович
Одудько Петро Давидович
Одудько Петро Данилович
Оксимчук Василь Федорович
Отьопко Петро Семенович
Палій Петро Павлович
Палій Андрій Павлович
Палійчук Іван Костянтинович
Прокопчук Микола Тарасович
Прокопчук Іван Тарасович
Прокопчук Микола Петрович
Прокопчук Володимир Йосипович
Прокопчук Іван Якович
Пркопчук Михайло Сопроновия
Прокопчук Андрій Кузьмич
Прокопчук Іван Петрович
Прокопчук Микола Якович
Прокопчук Олексій Мусійович
Прокопчук Олексій Тарасович
Пилипчук Іван Кузьмич
Протасов Ілля Михайлович
Поліщук Андрій Володимирович
Рибіцький Станіслав Валерійович
Савіцький Андрій Калістратович
Сидорчук Андрій Івановмч
Сидорчук Василь Іванович
Сидорчук Тьон Каленикович
Сергійчук Михайло Якович
Стінський Йосип Людвігович
Стінський Антон Людвігович
Сергійчук Андрій Якович
Семенюк Андрій Іванович
Степанюк Іван Купріянович
Сидорчук Андрій Каленикович
Сидорчук Іван Кузьмич
Сидорчук Іван Павлович
Трохимчук Мефодій Іванович
Трохимчук Іван Ілліч
Трохимчук Роман Іванович
Трохимчук Петро Гнатович
Трохимчук Тимофій Ілліч
Федорчук Петро Йосипович
Федорчук Юрій Миколайович
Федорчук Василь Юрійович
Федорчук Трохим Семенович
Хижавський Іван Явтухович
Хижавський Роман Явтухович
Хижавський Іван Мусійович
Хижавський Петро Гнатович
Чорний Федір Васильович
Чиновенко Василь Яремович
Шевчук Іван Пилипович
Шевчук Микола Іванович
Шахрай Петро Макарович
Шахрай Микола Мартинович
Шахрай Микола Архипович
Шахрай Микола Ларіонович
Шикиринський Василь Романович
Шитманюк Архип Денисович
Яворський ЯківІлліч


Період зростання продуктивності праці і піднесення сільського господарства
1945 рік. Проводилися засідання Хоровецького сільвиконкому про молотьбу хліба і здачі фонду Червоної Армії. Затвердили бюджет по прибутках 35300 крб, по видатках 35300. Головою сільської ради був Одутько Петро Данилович, гол. колгоспу – Голуб.
1946 рік відбудова сільського господарства, розпочалось будівництво конюшень, корівників, свиноферми, проводилась підготовка кадрів.
1952 рік. Включилися в соц. Змагання передовики виробництва. Повисилась урожайність сільськогосподарських культур, збільшувалась продуктивність тваринництва. Гарних показників добились тваринники села. Наприклад, Трофімчук Степанида надоїла 1775літрів молока замість 1600 з 12 закріплених за нею корів. Доярка Коваль Ганна надоїла 1580 літрів молока на одну фуражну корову, зберегли всі телята до 20- денного віку. Завідуючий ферми Сидорчук Іван зберіг 100% телят.
Врожаї збирали жатками. Вязали снопи вручну і складали в копи. Для скирдовки соломи використовували волів, корів, а також трудоспособне населення (конюхи, сторожі, працівники тваринництва, підростки і службовці), підбирали опитних скиртокладів. Біля скирдовок стояли молотильні агрегати. Працювали в дві зміни.
В 1955 році пройшла електрифікація села, була встановлена кіноустановка, запрацював радіовузол.
1962 рік. На сесії сільської ради приймалося рішення про закупівлю молока від населення, виконували план здачі молока державі, а також хліба. Вносили підкормку в грунти по вирощенню с/г культур, зокрема буряка, кукурудзи.
В 1964 році господарство села об’єдналось із господарством села Пашуки і колгосп став називатись «Перемога». Пізніше створене господарство перейменували в колгосп ім. Тімірязєва. Головою колгоспу був Кондратюк Олексій Васильович, згодом колгосп очолив Ніколюк Андрій Васильович.
В 1970 році в центрі села побудовано пам’ятник загиблим воїнам, встановлено плити з прізвищами загиблих , посаджено алею пам’яті всім тим , хто не повернувся з війни.
1974 року побудували дорогу з твердим покриттям, в село прийшов перший автобус Славута-Хоровець.
1977року обрали головою колгоспу Бондаря Михайла Йосиповича. Будувались нові будинки для утримання поголів’я худоби, тракторний парк, 40- тонна вагова, комора для зберігання зерна. Господарство досягло великих здобутків по вирощуванні зернових культур, врожаю картоплі, кормового буряка, цикорію.
Були передовики виробництва, зокрема по надою молока доярки Нечай Марія Іванівна, Залізна Ольга Федорівна, Прокопчук Марія Петрівна, Коршук Лідія Іванівна, Коваль Галина Цезарівна.
Кращі свинарки Пилипчук Ольга Миколаївна, Трохимчук Надія Іванівна, Волкова Ганна Гнатівна, Хомяк Надія Іванівна.
Трактористи: Нагорнюк Іван Федорович, Лєщук Іван Пилипович, Демянюк Микола Васильович.
В рільничій бригаді працювали Шахрай Андрій Миколайович, Демянюк Петро Йосипович, Мартинюк Василь Петрович, Кравчук Михайло Трохимович, Бондар Володимир Демянович.
З 1986 року по 2001 рік головою колгоспу працювала Коваль Галина Степанівна.
Прийшли роки перебудови суспільства, демократизація. Село Пашуки відокремилось від господарства.
В 1989 році господарство роз’єдналось.
В 90-х роках в центрі села збудовано новий адмінбудинок, де розміщена сільська рада, колгоспна контора, пошта, а також збудовано медпункт, магазин.
В 1997-1998 роках, уродженець села Хоровець Горбатюк Микола Ілліч, будучи заступником Міністра зв’язку допоміг телефонізувати села сільської ради. В 2009 році пройшла газифікація села.
На даний час господарство орендує ТОВ «Агро – Надія».


Ними пишаються односельці.
Прокопчук Дмитро Миколайович, тракторист нагороджений 1973 року Орденом Трудового Червоного прапора.
Нагорнюк Іван Федорович, тракторист нагороджений Орденом трудової Слави ІІІ ступеня.
Матері героїні.
Сморжевська Ольга Темофіївна
Оліфірук Надія Гордіївна
Нагорнюк Надія Кузміівна
Пилипчук Антоніна Андріївна
Решетюк Валентина Іванівна
Прокопчук Надія Якимівна
Прокопчук Валентина Іванівна
ПрокопчукЯвдокія Семенівна
Матвійчук Ольга Семенівна
Коршук Валентина Сергіївна
Левчук Лідія Іллівна
Ковальчук Олена Степанівна
Руденко Ганна Анатоліївна
Хижавська Ольга Констянтинівна
Федорчук Ганна Юріївна
Федорчук Катерина Василівна.

Історія школи
В 1874 році заснувалась наша школа. Носила назву Хоровецька волосна церковно-приходьська школа.
Першим вчителем і керівником цієї школи був Маркевич Іван Григорович, а після нього став Іванчук Пркіп із Гути. Далі школа працювала з перервами. Причиною цього були революційні події 1917-го року та громадянської війни. І тільки в 1920 році в селі відкрилась початкова школа, яку організував Ровінський. Діти навчались за свій рахунок.
В 1924 році був перший випуск 4-го класу, а в 1928 році школа стала семирічною. Семерічне навчання тривало десять років.
В 1938 році школа стала середньою.
В 1941-му році був перший випуск Хоровецької середньої школи. Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років школа не працювала.
В 1952-1953 навчальному році був перший повоєнний випуск школи. З того часу школа випустила 1612 учнів із середньою освітою.
З 2000-го року школа має назву Хоровецькенавчально - виховне об’єднання «Дошкільний заклад – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів».
Вони керували школою
Ровінський
Тимошенко Іван Демидович
Новальківський Михайло Олександрович
Матеюк Денис Павлович
Бородай
Корсун Іван Васильович
Яроцький Михайло Григорович
Коновалюк Іван Степанович
Рижук Євген Йонович
Нечай Михайло Анатолійович
Вони закінчили Хоровецьку школу
Семенюк Яків Павлович – кандидат медичних наук.
Кондратюк Борис Степанович – кандидат геологічних наук.
Новальківський Геннадій Михайлович – капітан корабля.
Кондратюк Ганна Гнатівна – кандидат біологічних наук.
Шиян Володимир Якович – кандидат фізико-матаматичних наук.
Бублик Василь Назарович – професор філологічних наук.
ОдутькоТемофій Романович – письменник.
Горбатюк Микола Ілліч – заступник міністра зв’язку.
Бублик Людмила Назарівна – кандидат історичних наук.
Парфенюк Василь Миколайович – капітан корабля.
Пташинський Олександр Борисович – генерал-лейтенант.
Яковчук Михайло Михайлович – кандидат геологічних наук.
Корнійчук Раїса Володимирівна – начальник Славутського пенсійного відділу.
Поліщук Яків Михайлович – сільський голова.
Коршук Роман Миколайович – доцент кафедри політології.
Липська Валентина Михайлівна – кандидат психологічних наук, доцент.
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

oztech
Сообщения: 8970
Зарегистрирован: 01.09.2009
Откуда: Санкт-Петербург
Благодарил (а): 578 раз
Поблагодарили: 3443 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#44 oztech » 19 июн 2018, 12:00

МарияМария писал(а): Может кому то будет интересно.
Это Вам, наверное, на ВГД нужно разместить. А то попытался найти и выделить хоть строчку для цитаты - и не нашел.
Вот, например, есть подходящая тема - Винницкая область.
Григорий

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#45 МарияМария » 26 июн 2018, 22:51

Нашла на ОБД мемориал вот такую карточку. Можно ли по этим данным узнать более подробную информацию о бойце? Место рождения например? Почему то поиск по частям моего погибшего родственника но с другим именем приводит к этому результату. А фамилия и год рождения совпадает полностью.

Информация из документов ВПП/ЗП
ID 13822169
Добавить в избранное
Фамилия
Кулис
Имя
Щильис
Отчество
Моисеевич
Дата рождения/Возраст
__.__.1922
Название ВПП/ЗП
ПРБ 36 ЗСД
Дата убытия
15.10.1941
Куда убыл (название)
1 минп
Название источника донесения
ЦАМО
Номер фонда источника информации
Картотека ПРБ 36 ЗСД
Номер дела источника информации
2022
У вас нет необходимых прав для просмотра вложений в этом сообщении.
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ)

#46 МарияМария » 27 июл 2018, 00:36

Сегодня узнала, что мой дедушка фигурировал в объявлении в газете о разводе. В каких газетах печатались подобные объявления о разводе в 1945-1947 годах? Где можно эти газеты найти?
Хочу и эту версию проверить. В личном деле в военкомате записана одна жена, моя бабушка.
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

Капитан Немо
Сообщения: 2565
Зарегистрирован: 02.11.2017
Откуда: из "Наутилуса"
Благодарил (а): 1552 раза
Поблагодарили: 2707 раз

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ)

#47 Капитан Немо » 27 июл 2018, 07:51

МарияМария писал(а): Сегодня узнала, что мой дедушка фигурировал в объявлении в газете о разводе. В каких газетах печатались подобные объявления о разводе в 1945-1947 годах? Где можно эти газеты найти?
Хочу и эту версию проверить. В личном деле в военкомате записана одна жена, моя бабушка.
В любой местной. Ну, кроме центральной прессы типа "Правды" или "Известий". Только вот по разводам в 1945-м... На фоне побед и возвращения армии домой. Вряд ли такое печатали. Могли политику пришить - люди воюют, а они вот, в тылу - чем занимаются. Хотя, на фронте разводились легко.(И сходились с ППЖ- походно-полевыми женами.) В 1946-м - возможно.
Удачи в поисках!

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ)

#48 МарияМария » 27 июл 2018, 10:58

Капитан Немо писал(а):
МарияМария писал(а): Сегодня узнала, что мой дедушка фигурировал в объявлении в газете о разводе. В каких газетах печатались подобные объявления о разводе в 1945-1947 годах? Где можно эти газеты найти?
Хочу и эту версию проверить. В личном деле в военкомате записана одна жена, моя бабушка.
В любой местной. Ну, кроме центральной прессы типа "Правды" или "Известий". Только вот по разводам в 1945-м... На фоне побед и возвращения армии домой. Вряд ли такое печатали. Могли политику пришить - люди воюют, а они вот, в тылу - чем занимаются. Хотя, на фронте разводились легко.(И сходились с ППЖ- походно-полевыми женами.) В 1946-м - возможно.
Удачи в поисках!
Значит с 1946 года посмотрю. Даже лучше, так как дедушка в 1947 году женился на бабушке, а объявление как раз моя бабушка и увидела.
А где архивы этих газет найти? Деда отправили служить на Сахалин, а бабушка тогда жила в Саранске, где и увидела объявление.
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

Капитан Немо
Сообщения: 2565
Зарегистрирован: 02.11.2017
Откуда: из "Наутилуса"
Благодарил (а): 1552 раза
Поблагодарили: 2707 раз

Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ)

#49 Капитан Немо » 27 июл 2018, 11:05

МарияМария писал(а):
Капитан Немо писал(а):
В любой местной. Ну, кроме центральной прессы типа "Правды" или "Известий". Только вот по разводам в 1945-м... На фоне побед и возвращения армии домой. Вряд ли такое печатали. Могли политику пришить - люди воюют, а они вот, в тылу - чем занимаются. Хотя, на фронте разводились легко.(И сходились с ППЖ- походно-полевыми женами.) В 1946-м - возможно.
Удачи в поисках!
Значит с 1946 года посмотрю. Даже лучше, так как дедушка в 1947 году женился на бабушке, а объявление как раз моя бабушка и увидела.
А где архивы этих газет найти? Деда отправили служить на Сахалин, а бабушка тогда жила в Саранске, где и увидела объявление.
В Саранске, наверное. Хотя все газеты (и изданные книги) тогда отправляли по экземпляру в Ленинку и в библиотеки областных центров.

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#50 МарияМария » 30 июл 2018, 18:51

http://pg.yadvashem.org/pdfview_tomcat/ ... E=1&X=.htm
В документе листов больше, чем представлено на сайте? Как из посмотреть?
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

Flyat Leonid
Сообщения: 915
Зарегистрирован: 10.02.2010
Благодарил (а): 892 раза
Поблагодарили: 365 раз

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#51 Flyat Leonid » 31 июл 2018, 14:05

МарияМария писал(а): Нашла на ОБД мемориал вот такую карточку. Можно ли по этим данным узнать более подробную информацию о бойце? Место рождения например? Почему то поиск по частям моего погибшего родственника но с другим именем приводит к этому результату. А фамилия и год рождения совпадает полностью. ... 2022
А какое имя в иных документах? Здесь оно, явно, с опечаткой. Не ШИМЕН ли?

Alexander79
Сообщения: 6056
Зарегистрирован: 26.05.2010
Благодарил (а): 2255 раз
Поблагодарили: 2014 раз

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#52 Alexander79 » 31 июл 2018, 14:32

Может там Симха так записан?
Интересуюсь фамилиями: Шнейдеров (Ромны), Смолович (Лубны), Лейбович (Ромны/Новогрудок), Галант (Ромны, Рига, Литва), Моносзон (Ромны, Шклов), Аронов (Ромны). Гайсинский (Жовнино, Кременчуг), Нейман (Каменец-Подольский)

ALLA PESINA
Сообщения: 1475
Зарегистрирован: 24.05.2011
Откуда: Израиль
Благодарил (а): 54 раза
Поблагодарили: 563 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#53 ALLA PESINA » 31 июл 2018, 14:37

https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=4488251 Кулис Сергей Михайлович
.

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#54 МарияМария » 31 июл 2018, 18:33

ALLA PESINA писал(а): https://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=4488251 Кулис Сергей Михайлович
Это Вы через ту карточку нашли (где Щилис Кулис записан) или в поиске вбили Кулис Сергей?
На Мемориале Кулис Серегей (с ошибкой записана фамилия) родной брат моего дедушки, сестра в этом списке указана русским именем, по документам она Рахиль Мотевна была. Почему меня и заинтересовала карточка, которую здесь разместила. Под каким именем Сергей родился, мы не знаем. Первый раз он призывался из Чернокал, был в штрафбате, после ранения его отправили домой, он сам попросился опять на фронт и погиб в 44.
Последний раз редактировалось МарияМария 31 июл 2018, 18:39, всего редактировалось 1 раз.
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#55 МарияМария » 31 июл 2018, 18:36

Flyat Leonid писал(а):
МарияМария писал(а): Нашла на ОБД мемориал вот такую карточку. Можно ли по этим данным узнать более подробную информацию о бойце? Место рождения например? Почему то поиск по частям моего погибшего родственника но с другим именем приводит к этому результату. А фамилия и год рождения совпадает полностью. ... 2022
А какое имя в иных документах? Здесь оно, явно, с опечаткой. Не ШИМЕН ли?
Имя, которое знаем мы Сергей. Какое у него имя по рождению неизвестно пока, но найденный родственник говорит, что не Сергей он на самом деле
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#56 МарияМария » 07 авг 2018, 12:54

Здравствуйте! Вопроса 2:
- Может ли кто то узнать есть ли призывное дело в Ждановском военкомате Нижнего Новгород? (по телефону сделать невозможно, два месяца ловила человека, когда поймала, уволилась, а новый сотрудник через день ушел в отпуск на месяц.) Говорят у них и опись электронная есть, в отделе учета ветеранов.
- Переписывалась ли семья военного, проживающая с ним в части? Если да, то где можно эту информацию найти? Правильно ли я понимаю, что они в части жили, а не в выданном жилье?
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

Капитан Немо
Сообщения: 2565
Зарегистрирован: 02.11.2017
Откуда: из "Наутилуса"
Благодарил (а): 1552 раза
Поблагодарили: 2707 раз

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#57 Капитан Немо » 07 авг 2018, 17:07

МарияМария писал(а): Здравствуйте! Вопроса 2:
- Может ли кто то узнать есть ли призывное дело в Ждановском военкомате Нижнего Новгород? (по телефону сделать невозможно, два месяца ловила человека, когда поймала, уволилась, а новый сотрудник через день ушел в отпуск на месяц.) Говорят у них и опись электронная есть, в отделе учета ветеранов.
- Переписывалась ли семья военного, проживающая с ним в части? Если да, то где можно эту информацию найти? Правильно ли я понимаю, что они в части жили, а не в выданном жилье?
Мария, дела хранятся на местах года два после смерти человека. И передаются в архив. Я думаю, что призывное дело будет в архиве Городского военкомата. Да и основная задача районного военкомата - призыв молодежи на службу. А вручение юбилейных медалей ветеранам - второстепенное. Да и после 60 лет человек с учета снят. Для военкомата интереса он не представляет.
В части вряд ли, кто жил. В военном городке - куда ни шло. Или рядом с частью. Это нарушение устава.

IGGay
Сообщения: 2540
Зарегистрирован: 01.05.2010
Откуда: Маале Адумим, Израиль
Благодарил (а): 825 раз
Поблагодарили: 926 раз

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#58 IGGay » 07 авг 2018, 18:24

МарияМария писал(а): Переписывалась ли семья военного, проживающая с ним в части?
Обязательно. Обычно это называлось ДОС(дом оф состава) или ДКС (комсостава), ДНС (начсостава).
Этим заведовала КЭЧ, коммунально эксплуатационная часть.
Ещё члены семьи проходили стрелковую подготовку (дети с 12 лет).
Капитан Немо писал(а): они в части жили, а не в выданном жилье?
Зависело от места, в большом городе могли где угодно проживать.
Гринберг (Херсон/Николаев/Симферополь/Екатеринослав/Москва/Аргентина)
Феркер Фекер Пекер - Подольская губерния/Симферополь
Килимник (Калимник, Кайлимник) -Подольская губерния
Амбург (Везде)
Цемахов (Полоцк)
КУЗНЕЦ, КУЗНЕЦОВ -Черея

МарияМария
Сообщения: 320
Зарегистрирован: 02.04.2018
Благодарил (а): 223 раза
Поблагодарили: 34 раза

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#59 МарияМария » 07 авг 2018, 20:25

IGGay писал(а):
МарияМария писал(а): Переписывалась ли семья военного, проживающая с ним в части?
Обязательно. Обычно это называлось ДОС(дом оф состава) или ДКС (комсостава), ДНС (начсостава).
Этим заведовала КЭЧ, коммунально эксплуатационная часть.
Ещё члены семьи проходили стрелковую подготовку (дети с 12 лет).
Капитан Немо писал(а): они в части жили, а не в выданном жилье?
Зависело от места, в большом городе могли где угодно проживать.
А где можно найти документы по КЭЧ? Или это отдел части, где служил муж сестры у которого они все жили?
Это все про Нижний Новгороод. Когда они там все вместе жили я знаю точно по годам. Еще, вроде как в Московской области жили, но по времени могу быть не точна
Хулиц, Хулис (с. Чернокалы, Берездовский район, Каменец - подольская область, Киликиев Острожский уезд, Острог, Ровно)

IGGay
Сообщения: 2540
Зарегистрирован: 01.05.2010
Откуда: Маале Адумим, Израиль
Благодарил (а): 825 раз
Поблагодарили: 926 раз

ХУЛИС / ХУЛИЦ

#60 IGGay » 07 авг 2018, 20:35

МарияМария писал(а): А где можно найти документы по КЭЧ?
Вы личное дело не пытались искать?
Гринберг (Херсон/Николаев/Симферополь/Екатеринослав/Москва/Аргентина)

Феркер Фекер Пекер - Подольская губерния/Симферополь

Килимник (Калимник, Кайлимник) -Подольская губерния

Амбург (Везде)

Цемахов (Полоцк)

КУЗНЕЦ, КУЗНЕЦОВ -Черея

Ответить

Вернуться в «Мои предки - евреи: что знаем, что ищем...»